«НАШЕ ЗАВДАННЯ — ЗРОБИТИ МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС СИСТЕМНИМ ТА ЕФЕКТИВНИМ»
«НАШЕ ЗАВДАННЯ — ЗРОБИТИ МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС СИСТЕМНИМ ТА ЕФЕКТИВНИМ»
«НАШЕ ЗАВДАННЯ — ЗРОБИТИ МОЛОЧНИЙ БІЗНЕС СИСТЕМНИМ ТА ЕФЕКТИВНИМ»
Андрій Брензович більше як рік тому очолив молочний напрям у Групі компаній VITAGRO. Він один із небагатьох, хто вважає, що молочне скотарство може бути прибутковим, ба більше — високоефективним і технологічним бізнесом. За 15 років роботи в галузі переконався — тільки системна робота у всіх напрямах дозволяє досягти високого економічного ефекту. Про виклики перед молочним скотарством і чому майбутнє тільки за високотехнологічними фермами, про залежність прибутковості молочного бізнесу, мотивації персоналу та правильних раціонів годівлі корів — у нашій розмові.
КОМЕНТАР
— У команду до Vitagro я потрапила рік тому. Перші наші спільні кроки — це була оптимізація кадрів і нарахування зарплат. Ввели мотиваційну складову в заробітну плату, аби мотивувати працівників на продуктивність стада. Тобто рівень зарплати працівників залежить від виробничих показників, зокрема, виробництва молока. Це був перший крок. Уся наша робота надалі спрямована на ефективний розвиток молочного напряму як бізнесу. Маємо також і затверджений інвестиційний план, за яким будемо розвиватися надалі.
КОМЕНТАР
Прийшовши у VIТAGRO, ми підійшли до роботи системно. Одразу побачили, що є певна потреба у вузькоспеціалізованих фахівцях на місцях для проведення тваринам УЗД, ведення програми керування стадом, осіменіння, зокрема — відтворення. Тому з’явилася така ідея, щоб той фахівець, який відмінно проводить УЗД, робив його по всіх відділках.
Ми склали графік на пів року наперед, перенесли все в Googleкалендар, до якого надали доступ співробітникам на місцях, щоб кожен міг планувати і свою роботу під візит спеціалістів. Коригування планів проводили кожні чотири місяці.
По всіх інших відділках ввели роботу в тижневому ритмі, всі процедури на фермі було поділено на блоки. На сьогодні маємо таких шість блоків: «Відтворення», «Здоров’я», «Молодняк», «Годівля», «Доїння» і «Комфорт». Відповідно до кожного з них є низка процедур і маніпуляцій. Виконання кожної процедури закріплено за певним спеціалістом, який вказується у цій технологічній карті. А виконання самої процедури має відбуватися згідно з інструкціями, які ми називаємо протоколами. Останні мають присвоєні номери, що дає змогу спеціалістам швидко зорієнтуватись, яку інструкцію застосовувати. Після її виконання працівник повинен скласти звіт.
Я вважаю, що всі процеси можна систематизувати навіть на фермі, попри, здавалося б, їхню одноманітність. Такий системний підхід дозволяє чітко керувати стадом і роботою персоналу. Також ми не забуваємо про те, що працівникам потрібні вихідні. Тому на суботунеділю зазвичай жодних планових операцій не ставимо, тільки повсякденна робота — годівля, доїння. Наявність планових вихідних у спеціалістів — це було для нас дуже важливим завданням. Адже коли ми розпочали свою роботу в компанії, то побачили проблему з відтоком кадрів. І не через погане ставлення компанії до працівників, а найчастіше — через відсутність відпочинку. Тому розробили графік вихідних і відпусток на цілий рік. Скажу, що деякі працівники навіть не вірили спочатку, що вони можуть мати цілий день вільний, і їх ніхто навіть у телефонному режимі не турбуватиме. Це, до речі, було найскладніше — навчити людей правильно відпочивати. Як наслідок — люди почали краще ставитися до роботи, якісніше й ефективніше її виконувати. Більше з тим, у нас припинився відтік кадрів, і навіть уже сформувався кадровий резерв.
Тому для мене напевно оптимальний розмір ферми — це від тисячі до чотирьох тисяч голів дійного стада. Такі ферми можуть бути високотехнологічними, а в перспективі можуть бути ще більшими. Це рухатиме молочний бізнес у бік автоматизації, диджиталізації, керування процесами й навіть у майбутньому із застосуванням штучного інтелекту, який допоможе у великих масштабах ферм ухвалювати швидкі управлінські та технологічні рішення.
По-друге, постійний екологічний тиск на тваринництво, що створює фермерам труднощі. І саме дрібним, а не високотехнологічним фермам, складно протистояти цим викликам.
Проте найприкріше, що людина — така істота, яка до всього звикає: нам нав’яжуть штучне м’ясо і замінники натуральних продуктів, звикнемо і будемо їсти. Хоча для мене, напевно, смачнішого за натуральне м’ясо і молоко нічого немає.
У годівлі корів для нас важливо знайти правильний баланс між енергією та протеїном, забезпечити тварин усіма мікрота макроелементами, і тільки тоді можемо розраховувати на успішне виробництво молока та відтворення стада. Нині в нас близько 80% у розрахунку сухої речовини основного корму становить силос. Це узагальнено, бо в нас є різні за продуктивністю ферми, в середньому ми використовуємо на добу від 23 до 28 кілограмів силосу кукурудзи на голову. Також раціони корів доповнюємо концентратами, які також індивідуально компонуємо і виробляємо на власних змішувачах: під кожну ферму — свій комбікорм. І звісно, сінаж люцерни є обов’язковим компонентом раціонів наших корів.
КОМЕНТАР
— У Центральному кластері нашої компанії ми маємо в обробітку понад 18 тис. гектарів, із яких 3700 відведено під кукурудзу, 340 з яких — силосні гібриди. Серед посівів кукурудзи 1500 гектарів під гібридами компанії «Лімагрейн», серед яких Джоді, Адевей і ЛГ 31377.
Технологія вирощування, що силосної кукурудзи, що зернової — у нас ідентична. Адже, якщо будуть залишки силосної кукурудзи, ми її збираємо на зерно. Торік, наприклад, на зерно збирали Джоді. Що можу сказати? Як для незернового гібрида він пок азав себе чудово, зокрема, завдяки добрій вологовіддачі. Крім того, дав добру врожайність — приблизно 10 т/га. Тобто на рівні зі спеціалізованими зерновими гібридами.
На сьогодні вважаю компанію «Лімагрейн» однією з найперспективніших на ринку насіння, адже вони мають потужну селекцію. Одним із перших гібридів компанії «Лімагрейн», який був у нас висіяний на площі 60 гектарів, це був ЛГ3350. Тоді він дав урожайність на рівні 140 ц/га бункерної ваги. У той рік це була найвища врожайність по компанії. Загалом усі гібриди «Лімагрейн» у нас показують урожайність на рівні від 95 до 120–130 ц/га. Усе залежить від року. На сьогодні, вважаю, саме погодні чинники найбільше впливають на врожайність.
КОМЕНТАР
— З компанією VITAGRO ми почали працювати по напряму силосної кукурудзи з гібрида Джоді. Адже для цього ре-гіону Джоді має оптимальне ФАО, враховуючи ґрунтовокліматичну зону й співвідношення виходу зеленої маси та крохмалю.
На сьогодні компанія «Лімагрейн» на ринку України представляє чотири силосних гібриди кукурудзи, починаючи з ФАО 270 — гібрид ЛГ 3285, ФАО 310 — це ЛГ 30308, власне Джоді з ФАО 380 і не так давно в нас вийшла новинка — гібрид 31479 із ФАО 440. Усі ці гібриди розробляють за спеціальною програмою Limagrain Animal Nutrition®, яка максимально адаптована до потреб молочного скотарства та виробництва м’яса.
Перше запитання, яке я ставлю господарству при виборі силосного гібрида: що вони хочуть отримати на виході? І правильною відповіддю на це запитання є вихід енергії з кілограма сухої речовини. Тому що для силосу, який і є джерелом цієї енергії, це — ключове. Виробникам потрібно розуміти, що енергія іде з двох джерел — це крохмаль, що в качані, і зелена органічна маса, перетравність якої також дає енергію. Співвідношення такої енергії десь ±50 на 50, можливо навіть 45 на 55 у бік зе леної маси.
Розуміючи це, селекціонери компанії «Лімагрейн» зосередили свою увагу на тому, щоб збільшити саме цю перетравність. Оскільки чим краще вона відбуватиметься, тим більше сухої речовини може споживати тварина. Відповідно, чим більше корова споживає сухої речовини, тим більше вироблятиме молока.
Тому, спираючись на показники щодо виходу енергії, вмісту крохмалю тощо, ми підібрали саме гібрид Джоді для VITAGRO, де використовують силосний тип годівлі. Оскільки відсоток кукурудзяного силосу в раціоні високий, то нашим завданням було забезпечити здорову енергію великої кількості споживання.
Тут важливий момент. Чим більше буде дешевої енергії у вигляді кукурудзяного силосу в раціоні, чим більше білка у вигляді якісного люцернового, наприклад, сінажу, тим дешевше коштуватиме основна маса молока, продукованого коровою. Таким чином, маючи добрі якісні корми, господарство забезпечує себе хорошою маржею заробітку на молоці. Звісно, годівля не є єдиним аспектом високої маржі й низької собівартості, але на сьогодні, якщо ми говоримо про годівлю, то це 40–45% собівартості в структурі виробництва молока.
В Україні всі бідкаються, що в нас вирізаються ферми, паніка — в нас немає виробництва молока. Зверніть увагу на розумних людей, які на сьогодні збільшують, нарощують поголів’я. Чому? Тому що молоко — це білок, це дешево, ситно й калорійно. Це те, що в майбутньому витягуватиме людство. Єдине питання в тому, що або підходити до цього як до бізнесу, або займатися, аби займатись. І от ті, хто ведуть бізнес, як VITAGRO, мають результат.
А далі важливо працювати злагоджено в комплексі: кількість одиниць техніки, відстань до ферми, трамбування. Всі питання повинні бути ідеально відрегульовані. Адже від того, як ми ефективно відпрацюємо та якісно закладемо основний корм, таким продуктивним буде наше молочне виробництво і, власне, собівартість молока.
КОМЕНТАР
— З приходом нової команди ми все-таки зробили ставку на силосний тип годівлі. І як показав минулий рік, він є стабільнішим. Крім того, годувати силосом легше. Оскільки надмірна кількість, зокрема, сінажу в транзитний період змінює обмінний баланс. Тому для нас процес заготівлі силосу є дуже важливим. Тут на першому місці технологія. Зокрема, починаючи від збирання зеленої маси за оптимальної вологості, коли є баланс між енергією в крохмалі й перетравністю. Чим більше сухої речовини, тим буде більшою висота зрізування. І якщо провести аналогію з минулими роками, коли доводилося заготовляти силос за сухої речовини близько 45% на завершення силосування, то висота зрізування досягала й 50 см. Незручно, менше зеленої маси отримали з поля, але цього вимагає технологія заготовляння, яка на майбутнє сприятливо впливатиме на ефективність цього корму для отримання максимально високих надоїв. Це перше.
Друге — якою б не була вологість, якщо ми неправильно проведемо закладання зеленої маси в силосні ями або рукав, то всі попередні старання можуть зійти нанівець.
Третє — це укриття. Якщо всі попередні процеси ми зробили правильно, то силосні ями потрібно правильно укрити плівками й загерметизувати, головне, щоб не було доступу повітря, і в силосі максимально швидко пройшли ферментативні процеси. Тоді ми отримаємо якісний корм для тварин.
— Ні, ми не змішуємо гібриди. Ми відразу плануємо все наперед: під конкретну ферму — один гібрид. Таким чином ми бачимо в принципі дію кожного конкретного гібрида з року в рік. Якщо розглядати їхні якісні характеристики, то силосні гібриди мають широку листкову поверхню, порівняно менше лігніну для кращого засвоєння корму. Але порівняти гібрид з гібридом із року в рік складно. Адже є ще чинник погоди, який суттєво може вплинути на якісні показники того чи іншого гібрида. Наразі ми обрали для себе оптимальні гібриди, серед яких Джоді.
Дякувати Богу, Хмельниччина, де ми маємо основну частину молочного тваринництва, не бідна на опади, тут є прекрасна земля, що дозволяє нам отримувати відмінний урожай зеленої маси та якісний силос у ямі. У нас є всі ресурси для розвитку ефективного молочного напряму у VITAGRO, і основне — це цілеспрямована команда професіоналів.
КОМЕНТАР
— Компанія «Лімагрейн» є одним із лідерів у світі з виробництва насіння польових культур. І ми горді, що в нас є такі провідні партнери, як Група компаній VITAGRO. Нині в структурі посівних площ компанії є такі гібриди «Лімагрейн», як силосний гібрид Джоді, із зернової групи — ЛГ 3177, Адевей, ЛГ 3350. Результатами в попередні роки були дуже задоволені, тому співпрацюємо й цьогоріч.
Взагалі в компанії працюють відмінні спеціалісти, які ретельно підходять до вибору гібридів. Адже компанія має широку географію — від півдня Хмельниччини, Тернопільщини аж до Рівненської області, а це дуже різні умови, ґрунти й навіть різний зовсім клімат. Тому фактично під кожне поле підбираємо певний гібрид. І саме в нестабільних зонах тут сіють саме гібриди компанії «Лімагрейн». Крім кукурудзи вибором агрономів був також соняшник «Лімагрейн» — це, так би мовити, наш початок, він дуже добре показав себе на тендерному посіві. І вже у виробничих посівах є гібриди ЛГ 5377, ЛГ 5478 і ЛГ 50510, які для Західної України є найкращими на ринку насіння соняшнику загалом.
Тетяна Тимошенко